Краснокутський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №3

Законодавча і нормативно-правова база інклюзивної освіти в Україні

У 1991 році Україна здобула незалежність та обрала курс на розбудову відкритого демократичного суспільства. Разом з цим у країні активізувався рух за права дітей з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема дітей з інвалідністю, навчатися разом із своїми однолітками та користуватися усіма ресурсами, які є у місцевій громаді. Звісно, здебільшого ініціаторами цього руху стали громадські організації, насамперед, організації батьків дітей з особливими освітніми потребами. Ратифікація Україною міжнародних документів у сфері захисту прав людини, зокрема Конвенції ООН про права дитини у 1991 році, створила підґрунтя для подальших дій з обстоювання права на освіту для усіх дітей, в тому числі дітей з інвалідністю. У 1996 році Конституція України закріпила право на освіту (стаття 53) та право на соціальний захист (стаття 46). У 2009 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю і взяла на себе міжнародні зобов'язання забезпечити інклюзивну освіту на усіх рівнях системи освіти, як зазначено у статті 24 «Освіта» цієї конвенції. Можна стверджувати, що основні зміни у державному правовому полі у сфері інклюзивної освіти розпочалися саме у 2009 році. Так, у липні 2010 року в законодавче поле України вперше ввели «інклюзивна освіта», а класифікатор професій доповнили посадою «асистент вчителя». 1 жовтня 2010 року затвердили концепцію розвитку інклюзивного навчання, в якій було зазначено основні принципи розвитку інклюзивної освіти, шляхи її впровадження та очікувані результати. Важливим документом, який визначив умови організації інклюзивної освіти, став«Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затверджений у серпні 2011 року. Саме у цьому документі вперше було зазначено такі поняття, як «індивідуальна програма розвитку» та «індивідуальний навчальний план», а також наголошено важливість асистента вчителя у забезпеченні особистісно-орієнтованого процесу навчання. У серпні 2017 року були внесені зміни до цього документу щодо мови викладу: термін «вади розвитку» замінили на «порушення розвитку» як такий, що більше відповідає соціальній, а не медичній моделі розуміння інвалідності. Також змінили структуру індивідуальної програми розвитку, зазначили кількість годин на корекційно-розвивальні заняття тощо. У серпні 2012 року затвердили Державну цільову програму«Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів на період до 2020 року».У ній зазначили шляхи забезпечення основних прав і свобод осіб з інвалідністю. Національна стратегія розвитку освіти України на період до 2021 року, затверджена указом президента України у червні 2013 року, також наголошує на розширенні практики інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах; забезпеченні архітектурної, транспортної та інформаційної доступності освітніх закладів. У 2015 році на засіданні Комітету ООН з прав людей з інвалідністю заслухали два звіти з виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю - державний і альтернативний (звіт, підготований громадськими організаціями). Після надання Комітетом відповідних рекомендацій, у 2016 році було затверджено план заходів з їхнього виконання на період до 2020 року. Серед них - забезпечення доступності - як фізичної, так і інформаційної. Важливим документом, який забезпечив можливість надання додаткових послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, стала Постанова Кабінету Міністрів України, прийнята в лютому 2017 року. Вона затвердила порядок та умови надання субвенції для державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з державного бюджету місцевим бюджетам. У липні 2017 року прийняли інший важливий документ - Постанову Кабінету Міністрів України«Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».Завдання цього центру - не лише здійснювати комплексну оцінку дітей з особливими освітніми потребами з метою визначення їхніх додаткових потреб у процесі навчання, а й надавати методичну допомогу педагогам, консультувати батьків. Приємно, що усі ці численні зміни у законодавстві України, які відбувалися майже десятиліття, закріпили у новомуЗаконі України «Про освіту», прийнятому у вересні 2017 року. Саме у ньому і визначили основні поняття у сфері інклюзивного навчання. А також наголосили на рівних умовах доступу до освіти та на обов'язку держави створювати умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. Звісно, прийняття Закону «Про освіту» не завершує процес узгодження національного законодавства з міжнародним, як і не забезпечує усі умови для організації успішної інклюзивної освіти. Але це значний крок на шляху до запровадження інклюзивної освіти в нашій країні.

Автор:Наталія Софій, кандидат педагогічних наук, директор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком»

Нормативно-правова база у галузі освіти дітей з особливими освітніми потребами

Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 6 липня 2010 року № 1224.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 5 червня 2014 року № 1324.

Концепція розвитку інклюзивної освіти (наказ Міністерства освіти і науки від 1.10.2010 р. № 912).

Указ Президента України від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».

Указ Президента України від 19 травня 2011 року № 588 «Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженим фізичними можливостями».

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Інструктивно-методичний лист від 18.5.2012 № 1/9-384 «Організація інклюзивного навчання загальноосвітніх навчальних закладах».

Методичний лист від 26.7.2012 № 1/9-529 «Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання».

Методичний лист від 02.01.2013 № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби щодо запровадження інклюзивного навчання».

Наказ МОН України від 06.02.2015 №104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224/26669.

Наказ Міністерства № 134 від 12.02.2015 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.06.2013 № 680 «Про організацію діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій». Класифікатор професій - доповнено посадою асистента вчителя (наказ Держспоживстандарту від 28.7.2010 р. № 327).

Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 р. № 1205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603.

Постанова КМУ від 18 серпня 2012 р. № 635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963» - введено посаду асистента вчителя до переліку посад педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Лист МОНмолодьспорту від 25.09.2012 № 1/9-675 «Щодо посадових обов'язків асистента вчителя».

Лист МОНмолодьспорту від 28.09.2012 № 1/9-694 «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням». На підставі рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29.12.2011 № 102 наказом Міністерства від 30.12.2011 № 420 затверджено Зміну № 3 до державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 «будинки та споруди навчальних закладів», які набрали чинності з 1 липня 2012 року.

Постанова КМУ від 08 грудня 2010 р. № 1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів» (зі змінами № 881 від 12.09.2012).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.07.2013 № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.06.2013 № 768 «Про затвердження заходів щодо забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів». Інструктивно-методичний лист від 08.08.2013 №1/9-539 «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами».

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Наказ Президента України від 25 червня 2013 року № 344).

Постанова КМУ від 01 серпня 2012 року № 706 «Про затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року».

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1063 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання завдань і заходів Державної цільової програми на період до 2020 року».

Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 № 80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)».

Методичні рекомендації про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку (лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 0/9-413). Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 0/9-414 «Про забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів».

Наказ МОН від 15.05.2013 № 512 «Про створення робочої групи з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні».

Лист МОН України від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах».

Постанова КМУ від 29.07.2015 № 530 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад».

Постанова КМУ від 29.07. 2015 № 531 «Про внесення змін до постанов КМУ від 14 ківтня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963».

Спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224/26669.

Програми розвитку дітей з особливими освітніми потребами

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»

Програма розвитку дітей «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п'ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення»

Програмно - методичний комплекс «Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років»

Програма розвитку дітей «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення»

Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку

Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату

Програмно-методичний комплекс для дітей з ФФНМ Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Програмно-методичний комплекс програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років

Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років